Богдан Горбаль

Богдан ГорбальБогдан Горбаль народився 13 червня 1937 року в містечку Дубно на Лемківщині. Його батько, Андрій Гнатович Горбаль, закінчивши Перемишльський дяківський інститут, входив в коло української інтелігенції Лемківщини. При цьому він був на роботі у США, після чого відкрив власну справу в Горлицях, мав власний магазин в селі Воловець, де й жила родина (Горлицький повіт Краківського воєводства).

Богдан народився з вродженою вадою – синдром Дауна. У ранньому дитинстві Богдан важко хворів майже півроку, і його мама, Текля Горбаль “півроку носила його на руках, воно дихало й не вмирало”.

У 1945 році під час т. зв. “добровільного обміну населенням” між Україною і Польщею, родину Горбалів було депоротовано до УРСР. Сім’я доїхала аж до Харкова, після чого повернулася на Західну Україну і оселилася 1947 року в селі Летяче (Заліщицького району Тернопільської області). Житлом для багатодітної родини стала колишня польська стайня.

В школу Богдан не пішов, хоча дуже хотів, тягнувся до дітей, імітував, що він щось пише, чи малює. Так, щоб він не “псував” братових зошитів, батьки купували йому теж зошити, щоб він собі щось малював чи “писав”. Тим малюнкам ніхто ніколи не надавав значення, ними розпалювали в печі. Так, Богда Горбаль малював практично все своє життя, кожен день.

1961 року помер батько родини, Андрій Горбаль, а 1970 за “антирадянську пропаганду і агітацію” було арештовано молодшого брата Богдана Миколу Горбаля.

Вперше звернув на увагу на незвичність Богданових малюнків його брат Микола, опинившись в мордовському політичному таборі. З цього приводу він якось сказав: “Я вжахнувся, все це я вже десь бачив, – та це ж усе малював Богдан: і ці колони однакових з виду людей, собак, людей в погонах з автоматами. І тоді я написав мамі – не викидайте Богданові малюнки”.

При цьому, не можна сказати, що Богдан Горбаль був художником-примітивістом, як, наприклад, інший відомий лемко – Никифор Криницький, який у примітивній формі зображав довколишній світ. Богдан на своїх малюнках зображав речі, які ніколи не бачив, і це не може не дивувати.

Після свого звільнення 1988 року Микола Горбаль намагався зберігати братові малюнки, а в 1993 році забрав маму і Богдана до Києва. Власне, Богданові роботи, що збереглися (близько 2000), і були створені у Києві протягом двох років. Зважаючи на те, що Богдан малював кожен день, то можна вважати, що за своє життя він створив десятки тисяч робіт.

У 1995 році померла мама, Текля Горбаль, і Богдан втратив опору і життєвий орієнтир – перестав малювати. 21 листопада 1998 року Богдана не стало.

Виставки

  • Перша персональна виставка відбулася 20 грудня 1996 року у київському помешканні Миколи Горбаля, що отримала значний резонанс – відразу шість публікацій у ЗМІ
  • Весна 1997 – виставка у музеї Івана Гончара, Київ
  • 5 жовтня 1997 – виставка малюнків “Дивний світ Богдана Горбаля” (з колекції Надії Світличної) у галереї “Маяна”, Нью-Йорк
  • 10 жовтня 1997 – галерея “Маяна”, вечір “Поезія у слові, в пісні й у малюнку”, присвячений творчості братів Миколи і Богдана Горбалів
  • Жовтень 1997 – експозиція малюнків у Києво-Могилянській академії (одинадцять малюнків Богдана Горбаля з цієї виставки увійшли в каталог “Територія душі”)
  • Червень 1998 – персональна виставка в Асоціації психіатрів України, Київ
  • 5-15 грудня 1998 року – виставка 20 Богданових малюнків у Київській міській галереї мистецтв “Лавра” у програмі Українсько-американського бюро захисту прав людини.
  • 4-7 червня 1999 – біля сотні малюнків виставлено на Четвертому міжнародному Арт-фестивалі, Київ
  • 22 травня 2000 – перша персональна виставка Богдана Горбаля в Республіканському будинку актора, Київ

Виставки робіт Богдана Горбаля проходили також в Нью-Йорку, Клівленді, Філадельфії, та інших містах – організовані українськими громадами в Америці.